Зростає кількість людей, яким щодня доводиться використовувати прилади для вимірювання цукру в крові, щоб контролювати стан свого здоров’я. Цукровий діабет – це не просто діагноз, це спосіб життя, пов’язаний із постійним контролем глюкози, харчуванням і увагою до сигналів організму. Але як розвивається це захворювання? Чому одна людина захворює, а інша – ні?
Цукровий діабет з’являється внаслідок порушення вироблення або дії інсуліну – гормону, який регулює рівень глюкози в крові. Залежно від механізму порушення розрізняють два основні типи хвороби та деякі інші стани.
Цей тип частіше виникає в дітей та молодих людей. Він розвивається, коли імунна система людини помилково знищує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін.
Причина такого аутоімунного збою до кінця не зрозуміла, але вчені пов’язують його з поєднанням генетичної схильності та впливу вірусів.
Це найпоширеніша форма, яка розвивається переважно в дорослих. При цьому виді інсулін виробляється, але тканини організму стають до нього нечутливими – виникає так звана інсулінорезистентність. З часом підшлункова залоза виснажується, і інсуліну стає недостатньо.
Захворювання 2 типу може довгий час протікати безсимптомно, і часто його вперше виявляють випадково під час планового обстеження. Рівень інсуліну в крові на ранніх стадіях може бути навіть підвищеним, що ускладнює своєчасну діагностику без аналізу на глікований гемоглобін.
Ключову роль у розвитку хвороби цього типу відіграє неправильне харчування з надлишком вуглеводів, цукру і жирної їжі. Додатково погіршують ситуацію малорухливість, шкідливі звички, хронічний стрес і порушення сну. Якщо скорегувати ці чинники вчасно, ризик істотно знижується навіть за спадкової схильності.
У людини буває стан переддіабету – рівень цукру в крові вищий за норму, але ще недостатній для постановки діагнозу. Це важливий момент, коли зміни у способі життя можуть зупинити або відкласти розвиток хвороби.
Інсулінорезистентність може довгий час протікати безсимптомно. Однак, це основа для метаболічного синдрому, який супроводжується ожирінням, високим тиском і порушеннями обміну ліпідів – усе це підвищує ризик розвитку хвороби.
Для діагностики використовують лабораторні аналізи: рівень глюкози натщесерце, тест на глікований гемоглобін (HbA1c), навантажувальний тест із глюкозою. У домашніх умовах діабетики щодня вимірюють цукор за допомогою глюкометрів.
Неінвазивні глюкометри Dexcom і Freestyle Libre дають змогу безперервно відстежувати рівень цукру без уколів пальця – спеціальний сенсор кріпиться до шкіри та передає дані на смартфон або зчитувальний пристрій. Це значно підвищує якість життя і полегшує контроль за показниками глюкози.
Багато симптомів хвороби на початкових етапах здаються незначними та легко списуються на втому чи вік. Однак своєчасне звернення до лікаря виявляє порушення обміну речовин до того, як вони призведуть до серйозних ускладнень. Звертайтеся до лікаря, якщо помічаєте такі ознаки:
Що раніше буде виявлено порушення вуглеводного обміну, то більше шансів запобігти розвитку хвороби або успішно її контролювати.
Цукровий діабет розвивається поступово. Це наслідок порушень у роботі організму, які формуються не за один день. Людина може вчасно помітити перші ознаки, якщо регулярно вимірює рівень цукру в крові та дотримується здорового способу життя. Контроль харчування та стану здоров’я допомагає уникнути важких наслідків.
